Про УКРЛІТ.ORG

виколихуватися

ВИКОЛИ́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок. 1. Раз у раз колихатися. Мимо шиї Микити просвистів ніж, врізався в дерев’яний зруб, забриньчав костяною ручкою, виколихуючись у світлі лампи (Тют., Вир, 1964, 386).

2. перен. З’являючись, визрівати, окреслюватися (про яке-небудь почуття, думку і т. ін.). В її серці поступово виколихувався гнів. Проти кого? Вона й сама того не знала (Збан., Переджнив’я, 1960, 36).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 410.

вгору