ВИКЛЬО́ВУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́КЛЮВАТИСЯ, юється і ВИ́КЛЮНУТИСЯ, неться, док. 1. Вилуплюватися, продзьобавши шкаралупу яйця (про пташенят). Як виклюнулись гороб’ята, то горобцеві новий клопіт — годувати діточок (Л. Укр., III, 1952, 483); * Образно. Зорі викльовуються, висипають на небі — умиті, врочисті, рясні (Ю. Янов., І, 1958, 596).

2. тільки недок. Пас. до викльо́вувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 409.