ВИКИСА́ТИ, а́є, недок., ВИ́КИСНУТИ, не, док., розм. Довго мокнути в воді або в іншій рідині. Бовть [мужик] у воду! викис, вимок, виліз, висох, став на колоду та знов бовть у воду (Номис, 1864, № 6074).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 406.

Викисати, са́ю, єш, сов. в. викиснути, ну, неш, гл. Вымачиваться. Бовть у воду! Викис, вимок, виліз, висох, став на колоду та знов бовть у воду. Ном. № 6074.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 162.