Викачалкувати, кую, єш, гл. Побить скалкой. Вона його викачалкувала та й прогнала. Екатер. у. ( Залюбовск.).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 162.