ВИ́КАЗИТИСЯ, иться, док., розм. Сказитися один за одним (про всіх або багатьох). — Та хіба це тільки наші такі? Усі чисто паненята такі, бодай вони виказилися! (Дн. Чайка, Тв., 1960, 89); Та нехай вони виказяться, не займай їх! (Номис, 1864, № 5126).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 403.

Виказитися, жуся, зишся, гл. Посходить съ ума, побѣситься всѣмъ, перебѣситься. Да нехай вони виказяться, не займай їх. Ном. № 5126.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 161.