Визганяти, няю, єш, гл.

1) Изгнать всѣхъ.

2) Смести. Ганчіркою визганяю цей пісок.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 159.