ВИЗВО́ЛЬНИК, а, ч. Те саме, що визволи́тель. Згори визвольників немає — Ані богів, ані царів: Свої кайдани розламає Міцна рука пролетарів (Пісні та романси.., II, 1956, 290); Тоді визвольників-синів Стрічали рідні хати, Ковпак під прапором провів Героїв на Карпати (Мас., Сорок.., 1957, 271).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 397.