ВИЖИДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вижида́ти. Нема нічого гіршого, ніж слізливе життя з опущеною головою. Та ще вижидання (Жур., Даша, 1961, 51).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 395.