ВИ́ЖАЛІТИ, ію, ієш, док., перех., розм. Добитися чого-небудь жалобами, скаргами. Що їй [Прісці] тепер діяти? Іти жалітися старшині? — Вона вже раз жалілася йому, а що вижаліла?.. (Мирний, III, 1954, 29).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 394.

Вижаліти, лію, єш, гл. Достигнуть жалобами. Вона вже раз жалілася йому, а що вижаліла? Мир. Пов. І. 133.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 158.