ВИДІЛО́ВИЙ, а, е, діал., заст. Прикм. до ви́діл². Сьогодні щасливий день пана Яманського, виділового цензора (Сам., II, 1958, 219).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 388.

Виділовий, а, е.

1) Относящійся къ комитету, бюро, правленію).

2) Членъ комитета, бюро, правленія. Желех.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 157.