ВИ́ДІЛ¹, у, юр. Виділення майна або частини майна на користь тієї чи іншої особи.

ВИ́ДІЛ², у, діал., заст. Відділ. Тепер я у виділі польської читальні (Стеф., III, 1954, 37).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 388.

Виділ, лу, м.

1) Выдѣлъ, удѣлъ.

2) Отдѣлъ, раздѣлъ. Желех.

3) Комитетъ, бюро, правленіе общества и пр. Желех.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 157.