ВИДУ́МУВАТИСЯ, ується, недок. Пас. до виду́мувати. Коли хтось пробував переконати її, що кінофільми видумуються, баба знизувала плечима (Смолич, II, 1958, 94).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 394.