ВИ́ДОВЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́довжити. Ще з меблів було в кімнаті тільки два предмети: дві вузькі, готично видовжені,.. невеличкі шафи (Смолич, Мир.., 1958, 81).

2. прикм. Довжина якого більша за ширину; довгастий. За формою насіння [сої] буває кулясте, овальне, видовжене (Зерн. боб. культ., 1956, 82); // Довший, ніж звичайно. Обійняв [Петро] видовженими білими пальцями пляшку, щоб знову наповнити келишки (Чендей, Поєдинок, 1962, 137); Комахи, що швидко пересуваються на поверхні, мають видовжені бігальні ноги (Захист рослин.., 1952, 17).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 391.