ВИДНІ́ШАТИ, ає, недок. безос. Ставати видніше, світліше, ясніше. Хмарка проходить, дощ перестає. Виднішає (Вас., III, 1960, 145); Уже й світає.., виднішає потроху, ранок встає морозяний, сумирний (Хижняк, Тамара, 1959, 136).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 389.