ВИДНІ́ТИСЯ, і́ється, недок. Бути видним, приступним зорові. Там лютий звір ревів десь під скалою, Лиш в порохні його виднівся слід (Фр., XIII, 1954, 177); За вигоном, край села, виднілось друге село (Коцюб., І, 1955, 309).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 389.