ВИ́ДМУХНУТИ, ну, неш, док., перех., розм. Однокр. до видму́хувати. Теллер видмухнув струмінь диму (Рибак, Час.., 1960, 329).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 389.

Видмухнути, ну, неш, гл.

1) Выдуть. Аф. 327.

2) Быстро выбѣжать, вылетѣть.

3) Выпивать, выпить сразу. Аф. 327.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 157.