ВИДВОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ДВОРИТИ, рю, риш, док., перех., заст. Виселяти кого-небудь, примушувати залишити місце проживання; // Примушувати кого-небудь піти звідкись. А ключник думає тим часом, як бути йому: видворити п’яниць оцих чи, навпаки, споїти і залишити тут похмелятися (Міщ., Сіверяни, 1961, 129).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 384.