ВИ́ГРИЗЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́гризти. Прислухався до найменшого шелесту й чув, як тріщала кожна травинка, вигризена вороним (Ле, Ю. Кудря, 1956, 17).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 379.