ВИ́ГРАШ, у, ч. 1. Здобуття, одержання чого-небудь в процесі гри або розігрування чогось. Аркадія Павловича оточили тісним кільцем. Йому пророкували виграш (Шиян, Баланда, 1957, 138); Дивлячись на програші та виграші інших, хлопець поступово проймався дивною непояснимою певністю, що йому повезе (Гончар, Таврія.., 1957, 47).

2. Те, що одержане внаслідок вдалої гри або розігрування чогось. Пан хвалиться виграшем, панич — нежданим гостюванням (Мирний, III, 1954, 161); — Знаєте що? — кажу я до хлопців. — Став хто за мене.. Виграю — твій виграш (Мик., Кадильниця, 1959, 7).

3. перен. Вигода, користь від чого-небудь. Небезпека для танків була велика, але ж і виграш міг бути путній, коли захопити непошкоджений міст і танкова частина матиме готову переправу (Ю. Янов., І, 1958, 497); Переробка керченських залізних руд на місці дасть великий економічний виграш (Рад. Укр., 21.VI 1961, 2).

4. перен. Успіх, перемога у чому-небудь. А він біжить і біжить навпростець порожнім полем, наче від того залежить виграш бою (Кучер, Чорноморці, 1956, 457); Це була страшна гра, гра зі смертю! На виграш у Васі не було майже ніяких шансів (Собко, Скеля.., 1961, 134); Хоч і дорого їм [людям] обійшовся торішній саботаж на сівбі озимих, проте виграш у цій боротьбі був не за окупантами (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 91).

5. перен. Заощадження у витраті внаслідок економії, вмілого використання чого-небудь. Створення матеріально-технічної бази комунізму вимагатиме величезних капітальних вкладень. Завдання полягає в тому, щоб ці вкладення були використані найбільш розумно й економно, з максимальним результатом і виграшем часу (Програма КПРС, 1961, 58).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 378.