ВИГРАНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ГРАНУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Відповідно обробляючи, утворювати грані на поверхні твердих речовин (каменів, металів, скла). Вигранувати алмази.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 378.