ВИГОЛО́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ГОЛОДАТИСЯ, аюся, аєшся і ВИ́ГОЛОДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док. Ставати голодним; терпіти голод. Було і змерзне [хлопчик], і виголодається, а мовчить, терпить, аби тільки з батьком бути (Стор., І, 1957, 215); Чайка, видно, виголодалась, бо далеко не втікала, відразу далася в руки, а потім жадібно ковтала бичків (Збан., Мор. чайка, 1959, 184).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 376.

Виголоджуватися, джуюся, єшся, сов. в. виголодатися, даюся, єшся, гл. Дѣлаться голоднымъ, проголодаться. Виголожуйся ще, — тоді їсти дам. Конст. у. Він і ті поїв, бо, звісно, виголодавсь добре. Рудч. Ск. II. 19.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 153.