ВИГО́ЙДУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Раз у раз гойдати, хитати що-небудь. Вишня — її вітер рве на всі боки, хилить і вигойдує (Ю. Янов., IV, 1959, 26).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 376.