ВИГОДО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ГОДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док. Годуючись, одержуючи їжу, рости, виростати. — Там, по тих хуторах, і магазеї є; .. там — і скотина вигодовується (Мирний, IV, 1955, 331); — Де в тебе, Лукино, взялись такі рум’яні щоки, коли ти вигодувалась на хлібі та на цибулі? (Н.-Лев., III, 1956, 330); Урожай був добрий, щепи поприймались чисто всі, два ловких стригуни вигодувались (Григ., Вибр., 1959, 276).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 375.

Вигодовуватися, вуюся, єшся, сов. в. вигодуватися, дуюся, єшся, гл. Вскармливаться, вскормиться, быть вскормленнымъ. З нею вигодувався і зріс укупі. Котл. Н. П. 356.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 153.