ВИВІ́ШУВАТИСЯ¹, ується, недок. Пас. до виві́шувати¹. Олександр Андрійович мав звичку закладати руки за спину та ще поглядати на стіни, на яких вивішувалися стінна газета, сатирична листівка (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 634).

ВИВІ́ШУВАТИСЯ², ується, недок. Пас. до виві́шувати².

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 366.