Про УКРЛІТ.ORG

вивірений

ВИ́ВІРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́вірити. Прокурор знову взявся до роботи і до кінця робочого дня працював діловито й точно, як добре злагоджена і вивірена машина (Собко, Справа.., 1959, 175); Здаля.. можна було помітити точні, добре вивірені й виміряні рухи [робітників] (Смолич, І, 1958, 75).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 364.

вгору