ВИ́ВЕРШЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́вершити. Вчасне вивершення будови на другій дільниці важило багато (Рибак, Гармати.., 1934, 20).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 363.