ВИВЕ́РТЛИВИЙ, а, е. Який легко вивертається; // Спритний, хитрий. * Образно. В житті було багато радісного, хорошого, але петляло й хитре, вивертливе зло, і перед ним Петро відчував свою безсилість (Жур., Вечір.., 1958, 221).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 363.