ВИВЕРГА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВИ́ВЕРГНУТИСЯ, неться, док. 1. З силою вириватися, викидатися з середини чого-небудь. Час від часу через кратер грязьового вулкана вивергаються горючі гази, витікають величезні потоки грязі (Геол. Укр., 1959, 652); З височенного димаря, як бува в гамарнях, вивергався чорний дим (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 405).

2. Вибухати, викидаючи дим, тверді речовини, виливаючи лаву (про вулкани). На поверхні земної кулі налічується багато вулканів. Серед них 500 діючих, тобто таких, які час від часу вивергаються (Фіз. геогр., 5, 1956, 101).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 361.