ВИВАНТА́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ВАНТАЖИТИСЯ, жуся, жишся, док. 1. Висаджуватися, знімаючи, виносячи свій вантаж. Кар крізь темряву мацав очима кригу навколо пароплава, розмірковуючи, куди доведеться вивантажуватись (Трубл., Лахтак, 1953, 112); Комсомольці вивантажились на станції Червона і, збившись у великий гурт, чекали, що їм накажуть робити далі (Гур., Друзі.., 1959, 62).

2. Звільнятися від вантажу (про машини, вагони, судна і т. ін.). Вагончики, поскрипуючи, котилися штреками до кліті; винісшись на поверхню, гуркотливо вивантажувались з високої естакади (Досв., Вибр., 1959, 285); Приходили в Суд, вивантажувались і поспішали вирушити назад, до своїх земель, кораблі (Скл., Святослав, 1959, 191).

3. тільки недок. Пас. до виванта́жувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 360.