ВИБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́БРАТИ, беру, береш, док., перех. 1. Виділяючи за якими-небудь ознаками, відокремлювати від інших предметів. У великому довгому покої лежала висока купа кукурудзи, коло якої двоє робітників вибирали більші качани й вкидали до другого, меншого покою (Кобр., Вибр., 1954, 121); На руїнах молодиці Цілу цеглу вибирають (Вирган, Квіт. береги, 1950, 67); Вибрала [Софія] з тих оздоб щонайкращі і взяла на себе (Л. Укр., III, 1952, 540); // Знаходити, визначати що-небудь як зручне, придатне для чогось (місце, час). Вибираючи позиції, Барклай весь час нетерпляче чекав донесень (Кочура, Зол. грамота, 1960, 115); Не вибираючи дороги, проламуючи власним тілом живопліт із глоду й терну, Ничипір кинувся до Грицька (Руд., Остання шабля, 1959, 556); Вибравши зручну хвилину, я ступив у стремено. Мить — і вже в сідлі (Збан., Крил. гонець, 1953, 9); // з кого. Надавати переваги кому-небудь, вважаючи кращим. [Ганна:] Що мені? Хіба мені було з кого вибирати: у наймах зросла, з наймів і заміж пішла (Кроп., II, 1953, 21); — Я вже… вибрала… собі жениха… — сказала Олена та й засоромилась і почервоніла як рак (Кв.-Осн., II, 1956, 206).
2. Голосуючи, виділяти ту чи іншу особу для виконання певних обов’язків. — Не мені бути вашим ватажком, вибирайте собі іншого (Стор., I, 1957, 339); І одногласне, одностайне Громада вибрала гетьмана — Преславного Лободу Івана (Шевч., II, 1953, 138); [Вітровий:] Як повернувся з армії, вибрали мене в правління і заступником голови призначили (Корн., II, 1955, 221).
3. Витягати, вичерпувати і т. ін. що-небудь за кілька або багато прийомів. Кинувся [Василь] помогти їй встати, тільки вона вже видряпалась і вибирала соломинки, що начіплялись їй у косу (Григ., Вибр., 1959, 35); Я сіті з моря вибираю Із сріблом трепетним живим (Нагн., Вибр., 1950, 95); Вибрав [Федя] бляшанкою воду, що набігла за ніч крізь погано забиті шви між дошками [човна] (Трубл., І, 1955, 98); // розм. Брати, одержувати (гроші). [Митродора:] Як тут гарно в садочку. Та й уродило добре цього року .. Ох, будемо грошики вибирати (Сам., II, 1958, 155); Ліс іде за дурницю. А за його, коли тільки з розумом продати, не двадцять вибереш (Мирний, III, 1954, 294).
◊ Ви́брати о́чі — позбавити очей; осліпити. Коли йому вибрали очі, він заявив, що його годинник мав в собі ще один секрет (Фр., IV, 1950, 206); Невідомий співаче, твої вільнолюбні очі вибрав залізом хижий ординець (Стельмах, Хліб.., 1959, 39).
4. Вибірково збирати урожай деяких сільськогосподарських рослин, які дозрівають неодночасно (плоскінь, льон, огірки) або які треба виймати з землі за кілька прийомів (картоплю). А дівчина При самій дорозі Недалеко коло мене Плоскінь вибирала (Шевч., II, 1953, 21); — Побіжи вибери свіжих огірочків та й заходжуйся коло вареників (Н.-Лев., II, 1956, 320); При ручному збиранні льону спочатку вибирають ( в окремі горстки) довгі стебла, а потім короткі (Колг. енц., I, 1956, 742); Кілька днів тому зірвали квасолю.., а сьогодні вони вибирають картоплю (Шиян, Баланда, 1957, 250).
5. Робити заглибину у чому-небудь, виймаючи масу за кілька або багато разів. Я по пруттю видряпався аж під вершок [стогу], вибрав там під самим вершком у сіні таку нору, щоб зовсім закрила чоловіка (Фр., II, 1950, 25); Кузьмич припасував дошку.., потім показав, як треба вибирати пази (Руд., Вітер.., 1958, 373).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 351.