ВИБАВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВИ́БАВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. ви́бавляться; док. 1. Позбуватися кого-, чого-небудь неприємного. Дістали [знайомі] напади гострої істерії і не хутко від неї вибавились (Л. Укр., V, 1956, 395).

2. Виводитися, зникати.

3. тільки недок. Пас. до вибавля́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 348.

Вибавлятися, ляюся, єшся, сов. в. вибавитися, влюся, вишся, гл.

1) Избавляться, избавиться, спасаться, спастись.

2) Выводиться, вывестись, уничтожаться, уничтожиться.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 144.