ВЗАД, присл., діал. Назад. — Взад вертать! — Куди вертати? — Годі йти! Лягаймо спати! (Фр., XIII, 1954, 375).

Взад і впере́д — туди-сюди, з одного боку в інший. Блукаємо поміж дерева, широким шляхом, взад і вперед. Отут десь.. десь завернути… повинна ж бути дорога… (Коцюб., II, 1955, 235).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 345.