ВЗАГАЛІ́, присл. 1. В загальному, стосовно до всього. [Дівчина:] Але хто вона взагалі, не тільки для тебе? (Л. Укр., II, 1951, 97); Взагалі Франко — лірик високої проби, і його ліричні вірші просяться часто в музику (Коцюб., III, 1956, 42).

2. За всяких умов, у всіх випадках. Лукина трохи боялась Уласа, палкого, часом не в міру сердитого, часом не в міру ласкавого, але взагалі гарячого, як огонь (Н.-Лев., III, 1956, 327); Стояти на місці не можна — в історії взагалі, під час війни особливо (Ленін, 25, 1951, 323).

3. В цілому, без виділення частин, подробиць (звичайно при ім.). Науці взагалі і зокрема інженерії й архітектурі вперше надана можливість бути в чудовому гармонійному поєднанні з природою на радість людям (Довж., І, 1958, 12); Історизм, який повно і безпосередньо виявляється в історичному жанрі, не є тільки його істотною ознакою — це характерна риса радянської літератури взагалі (Рад. літ-во, 3, 1957, 4).

4. Уживається як узагальнююче слово перед підсумком. [Орест:] Недарма люди завжди старались заселити порожні ліси і води німфами, русалками, взагалі чимсь живим, хоч би й фантастичним (Л. Укр., II, 1951, 52).

І взагалі́ — вживається для приєднання речення (або його частини) з думкою більш загальною, ніж у попередньому. Вона тих пирогів не любить і взагалі нічого не любить, крім грошей (Фр., II, 1950, 79); — Не кричи, будь ласка, — затулила вуха Шепель. — Ми не на вулиці, і взагалі я не люблю ефектних промов! (Донч., V, 1957, 235).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 345.