ВЕСНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Виконувати весняні роботи. — Чи здорово коло вас, газдине Марто? Та й як веснуєте? Давно вас не бачили (Коб., III, 1956, 526); —Добрий день! Ой, ой, як ви, Параско, вийшли рано веснувати.., — посміхувався Микола Скрип, вітаючись (Чендей, Вітер.., 1958, 78).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 341.