ВЕСНО́Ю, присл. Під час весни; навесні. Братові минуло десять літ весною (Мирний, IV, 1955, 334); Весною ми їздили в поле (Рильський, І, 1956, 30).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 341.