Вершняк, ка, м.

1) Одинъ изъ пильщиковъ досокъ, стоящій при работѣ сверху. Борз. у.

2) = Верхняк 1. Черниг. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 141.