Про УКРЛІТ.ORG

вершкувати

ВЕРШКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., с. г. Зривати верхівку суцвіть і підчищати нижнє пожовкле листя в деяких с.-г. культурах для посилення в них певних якостей. Коли з’являються бутони, рослини вершкують (Колг. енц., II, 1956, 15).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 338.

вгору