ВЕРШИ́НКА, и, ж. Зменш. до верши́на. Зеленкуваті стріли травинок вигинались дугою, їхні вершинки хилились до землі під вагою прозорих краплин (Збан., Переджнив’я, 1960, 81).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 337.