ВЕРХОГЛЯ́ДКА, и, ж. Жін. до верхогля́д. Як почали вчащати якісь приятельки, верхоглядки та верхоумки, то й звели її нінащо (Вовчок, І, 1955, 17).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 337.

Верхоглядка, ки, ж. Поверхностная женщина. Як почали вчащати якісь приятельки, верхоглядки та верхоумки, то й звели її ні на що. МВ. І. 27.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 140.