ВЕРХОВИ́НКА ¹, и, ж. Зменш. до верхови́на 1. Полонинко, верховинко, чимесь так згорділа..? (Коцюб., II, 1955, 320).

ВЕРХОВИ́НКА² див. верхови́нці.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 336.