ВЕРТИПО́РОХ, а, ч., діал. Вітрогін. Йому й невтямки, чого вона.. йоржиться. Чи він якийсь вертипорох, як-от Тиміш, чи баламут та шелихвіст, як Боровий? Не з таких! (Грим., Незакінч. роман, 1962, 278).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 333.

Вертипорох, ха, м. Вѣтренникъ, вертопрахъ. Вх. Зн. 6.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 139.