ВЕРЕДНИ́К, а́, ч. 1. Те саме, що вереду́н.
2. (Thlaspi L.). Трав’яниста рослина з родини хрестоцвітих; талабан.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 328.