ВЕ́РЕДИ, ів, мн. (рідко одн. ве́ред, у, ч.). Невиправдані бажання, примхи. Це, мабуть, у вас якісь вереди чи примхи, щоб спати на цвинтарі (Н.-Лев., IV, 1956, 280).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 327.