ВЕРБУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до вербування. Втікачів із вербувального пункту.., які не бажали їхати до фашистської каторги, теж приймало місто (Ю. Янов., II, 1954, 20).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 326.