ВЕРБОЛО́ЗОВИЙ, а, е. Прикм. до верболі́з. Все це знайоме до болісної журби. І пагорбок, на якому стоїть Данило, і той гайок, і верболозові густі нетрища на берегах Уги (Коп., Лейтенанти, 1947, 113); // Зробл. з верболозу. Займався [Баклагов] тепер тим, що плів верболозові кошики (Гончар, Таврія.., 1957, 74).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 326.