Вербо́в’я, в’я, с. соб. Вербы. Ой ти вербо, вербов’я, похилилося голля. Грин. III. 429.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 134.