ВЕРБЕ́НА, и, ж. Трав’яниста або чагарникова рослина з рясними квітками різних кольорів, зібраними в суцвіття. Що тут цвіте. Отже: ..вербена, мімоза, гвоздика (Коцюб., III, 1956, 419); Сьогодні знов поникли п’яно мої вербени на вікні (Сосюра, І, 1947, 36).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 326.

вербе́на — трав’яниста або чагар­никова рослина з рясними квітка­ми різних кольорів, зібраними в суцвіття; у народі називають рос­лину сухо́ю (або польово́ю) не́хворо­щею («Ой як тій дитині в нехворо­щі, то так мені гулять у тій Поль­щі»); приворотне зілля; викопува­ти радили у період, коли не бачать ні Сонце, ні Місяць; перед тим об­водили магічне коло навколо рос­лини золотим або срібним предме­том, щоб зберегти її чудодійну силу.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 74.