Вепер, пра, м.

1) Вепрь, дикій кабанъ. Унадився чорний вепер паровинку рити. Гол. IV. 506.

2) Кастрированный свиной самецъ. Вх. Пч. II. 7. Ум. Веприк. Гн. І. 130, вепрок. Гн. І. 129.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 133.