ВЕЛЯРИЗА́ЦІЯ, ї, ж., лінгв. Особливе забарвлення (ствердіння) приголосного внаслідок піднесення задньої частини спинки язика до м’якого піднебіння.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 323.