ВЕЛИКУВА́ТИЙ, а, е. Який трохи перевищує звичайний розмір, потрібну міру. — Чобіт у мене немає.. — То півлиха. Візьмеш мої, у мене є зайві про запас. Великуваті трохи будуть, але для зими не страшно (Добр., Очак. розмир, 1965, 181).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 321.